Сьогодні українські захисники не лише боронять державу на фронті, а й повертаються до мирного життя, щоб продовжити служити Україні в нових ролях. Після поранень, полону, втрати побратимів – вони не здаються, а шукають, як бути корисними вже у тилу.
У структурі МВС дедалі більше ветеранів знаходять себе у нових професіях – керують сервісними центрами, працюють у логістиці, навчаються, адаптуються та щодня доводять: бути сильним – це не завжди про зброю.
Пан Роман та пан Олександр – приклади двох різних, але однаково сильних шляхів. Один – боєць, який після фронту повернувся до логістики. Інший – командир, який знову очолює сервісний центр. Об’єднує їх одне: бажання працювати на користь країни.
«Душа там, а тіло тут»: історія Романа
Пан Роман, ветеран війни, боєць штурмової бригади, який після важкого поранення та тривалої реабілітації приєднався до команди Головного сервісного центру МВС.
Сьогодні він працює у відділі логістики, займаючись напрямком енергоменеджменту – стратегічно важливим напрямком, що забезпечує ефективне використання ресурсів у структурі МВС.
До повномасштабної війни Роман вже мав досвід роботи в системі – служив у Національній поліції, де спеціалізувався на службових розслідуваннях нещасних випадків на робочих місцях, у сфері охорони праці.
Але 24 лютого 2022 року його життя кардинально змінилося: він долучився до оборони Києва, а вже в березні вступив до лав штурмової бригади «Лють» полку «Цунамі», де виконував завдання кулеметника.
У вересні 2023 року під час визволення одного з населених пунктів поблизу Бахмута він отримав важке черепно-мозкове поранення. Лікування та реабілітація тривали півтора року. Відновлення було непростим, але ще складнішим було рішення – залишитися в тилу.
«Хотілося змінити службу, але продовжувати приносити користь людям, навчатися чомусь новому. Душа там, а тіло тут… Хотів би повернутися, але не хочу, щоб хвилювалися батьки, дружина і син. Тому обрав більш спокійну роботу», – ділиться Роман.
Попри новий напрямок, досвід, здобутий у МВС та на фронті, не втратив актуальності. Відповідальність, дисципліна, уважність до деталей – усе це тепер працює на благо тилу. Робота в логістиці – це новий виклик, але не менш важливий.
«На роботі все подобається – колектив дружній, усі розуміють, підтримують. Але я звик бути в русі, а тут все по-іншому – треба сидіти, планувати, координувати. Ще трохи важко адаптуватися», – зізнається ветеран.
Бойовий шлях пана Романа не залишився непоміченим. Він нагороджений орденом «За мужність» від Президента України, срібним хрестом Головнокомандувача ЗСУ, а також відзнакою Міністра внутрішніх справ «За відзнаку в службі». Але сам ветеран не хизується нагородами – для нього головне, що він знову може бути корисним.
«Після війни – нова місія»: історія Олександра
Олександр – ще один приклад того, як ветерани не залишають служіння державі. Нині він очолює сервісний центр МВС № 1241 у Дніпрі. Його шлях – це історія про відповідальність, гідність і вірність присязі.
До війни, упродовж трьох років, Олександр керував сервісним центром № 1441 у Маріуполі. Робота у прифронтовому місті вимагала неабиякої витримки – щодня сотні громадян потребували якісного державного сервісу, попри загрозу.
У лютому 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення, він ухвалив рішення без вагань: вступив до лав ЗСУ. Служив у складі окремого штурмового загону «Одін», брав участь у найскладніших бойових операціях. У березні 2024 року отримав поранення, яке не дозволило продовжити службу на фронті.
Але й у тилу він знайшов спосіб служити. З вересня 2024 року знову повернувся до системи МВС – вже як начальник сервісного центру № 1241 у Дніпрі.
«Після війни дуже важливо відчувати підтримку й мати можливість реалізовуватись. Мені пощастило: маю сильну команду, гарні умови, можливість розвивати державний сервіс. Радий, що знову маю змогу допомагати – тільки тепер у тилу», – говорить Олександр.
Його досвід, як керівника і як військового, дає йому глибоке розуміння відповідальності, дисципліни та потреб громадян. Він не просто працює – він служить далі, з новою місією.
Справжнє служіння не завершується із закінченням служби у війську. Саме тому приклади Романа й Олександра – такі важливі. Вони демонструють: ветерани можуть і мають залишатися активною частиною державотворення – у війську, у громаді, в держслужбі.
Головний сервісний центр МВС – один із прикладів органів, де ветерани можуть знайти не лише роботу, а й підтримку, повагу, розуміння.
Нагадаємо, сервісні центри МВС та держава в цілому надають комплексну підтримку ветеранам війни та звільненим з полону захисникам –`від інформаційної до допомоги з працевлаштуванням та адаптацією до цивільного життя.
Наші захисники можуть скористатися актуальним інформаційним порталом «МВС: Твоя підтримка». Він містить повний перелік послуг, які доступні ветеранам, пораненим військовослужбовцям, працівникам органів системи МВС, звільненим з полону, а також їхнім родинам.
Консультацію щодо послуг сервісних центрів МВС можна отримати за телефоном (044) 290-19-88 або на сторінках Головного сервісного центру МВС в Фейсбук та Інстаграм. Відповіді на найпоширеніші питання та корисну інформацію черпайте на сайті.